Ужгород та Мукачеве: мої кольорові прогулянки

Закарпатські gypsies

   В кінці квітня Ужгород та Мукачево стають попсовими місцями для туристів, які з'їжджаються сюди зі всієї України помилуватися ніжно-рожевим цвітінням закарпатських сакур. Звичайно, дуже приємно відчути шматочок Японії у себе в Україні. Та особисто мене  Закарпаття  приваблює своєрідною мовою, субтропічним кліматом та великою кількістю мадяр і циган. Останніх доволі часто можна зустріти просто посеред центру Мукачева на фірах, запряжених кіньми. Цигани сидять на купах непотребу і прямують до свого табору, де я встигла побувати (хоча навіть не всі місцеві наважуються відвідати ті місця).
   Ще кілька років тому, коли вперше  відпочивали тут, ми з Ірою переконалися, що цигани - дуже привітний народ! Тоді в нас одна дівчинка просила гроші,  а потім бігала за нами, хотіла фотографуватися. І цього разу, як тільки я витягую з сумки свій  фотоапарат, зацікавлені циганчуки відразу починають позувати. Вони завжди посміхаються та махають руками.
   Я відчула себе справжнім репортером в "гарячій точці".