З Тбілісобою тебе, чемо сікваруло!

Вулиця Леселідзе перетворюється на відкриту площадку для мцваді. Запах грузинського шашлику стійко висить у повітрі, за пластиковими столиками не знайдеш місця. Деда купує своїм дітям чурчхелу та гарячі пеламуші, в той час як мама вже давно перейшов від дегустації вина до чачі. Я ж не можу зупинитися на звичайному виборі між червоним та білим, гублюся в напівтонах сортів: сапераві, мукузані, теліані, хванчкара, ркацителі…  На Абанотубані традиційні танці: яскраві «ачарулі», військовий чоловічий «хорулі», поетичний «картулі». Переходжу через залюдений міст Метехі, віддавши салют кам’яному Вахтангу Горгасалі. На Європейській площі велика сцена, повітря лихоманить від грузинського року, молодь безсоромно танцює, і мені від цього радісно. Зустрічаю свого друга Іраклі, ми йдемо через парк Ріке в сторону моста Миру, щоб на березі Мткварі підняти тост за день народження столиці Грузії. З Тбілісобою тебе, чемо сікваруло!

Я і Рибак в червоній сорочці (Піросмані)

Цмінда Самеба — Собор Святої Трійці

Бронзова скульптура "Тамада" на Шардені

Меморіал "Історія Грузії" Зураба Церетелі