Подія року # 1. SZIGET 2011.

Хоча до закінчення 2011-го ще далеко, але ми вже точно можемо назвати нашу подію року # 1. Хто б сумнівався, що це буде «Sziget 2011» (Будапешт, Угорщина).

Цього літа, обираючи, куди б податися на відпочинок, ми відразу відкинули популярні варіанти із вигріванням частин тіла на пляжах та безцільним набиванням пуза і заливанням горлянок безкоштовним алкоголем в готелях.  Для себе твердо вирішили: хочемо якісної музики та Європу. Вихід залишався один - тільки музичний фестиваль в Європі. Але який саме?

Проглянувши список літніх фестів на Last.fm http://www.lastfm.ru/user/marta-kolotylka, ми однозначно зупинилися на події, що мала 97 % сумісності з нашими  смаками. Отже, вирішено – їдемо на Sziget 2011! 

Недарма його називають найдружнішим фестом Європи. Хоч сто разів пиши про все, що там відбувається, але відчути справжню атмосферу можна, тільки побувавши самому на острові справжньої свободи та великого музичного щастя. Тому краще розповімо про те, заради чого ми сюди приїхали. КОНЦЕРТИ! Їх була просто нереальна кількість. Тільки 5 основних сцен!  

Завжди при собі мали програмку фестивалю і намагалися встигнути на тих, кого давно хотіли побачити й почути. Однак при такій насиченій програмі це, на жаль, не зажди вдавалося.

День 0. Серпень, 9. Спеціальний гість Сігету Prince. Мабуть, намагаючись дотримуватися свого королівського статусу? запізнився десь на годину! А для фестивалю такого формату це неприпустимо. Його поява на сцені була дійсно феєричною. І виступ в цілому був на високому рівні. Однак ми вже були думками з Ленинград і бігли на Rock-Metal Main Stage. Там уже зібралася величезна кількість прихильників, і не тільки росіян та українців. Наші друзі-голландці теж були в захваті, хоча й не розуміли жодного слова (крім «Я тебя люблю»). Шнур співав пісні як з нового альбому, так і старі хіти. Справжнім подарунком стала Юлія в синьому блискучому платті та чорних ажурних колготках (типовий образ «рашн гьорл»). Весь натовп матюкався разом зі Шнуром! 

Ленинград

День 1. Серпень, 10. Дуже насичений в музичному плані. Вся програма Pop-Rock Main Stage заслуговувала на увагу.

The Maccabees – гарні хлопці, встигли тільки на останню пісню.

Звук у Flogging Molly був виставлений поганенько. Ще й на американських фолк-панків зібралося багато міцних дядьків. Залишатися під сценою було небезпечно для життя, тому ми втекли до Hungaricum Village. І вже звідти слухали їхній виступ.

Rise Against – потужний звук, харизматичний вокаліст. Здавалося б, важка музика, але вона сприймається дуже позитивно. Залишилися тільки приємні емоції. 

Rise Against  

Далі стрімголов ми бігли на Burn Party Arena, де мав розпочинатися виступ австралійців Empire of the Sun. Нам пощастило опинитися майже під самою сценою, в кількох метрах від Люка. Просто грандіозний вихід, втім як і все шоу. Космічні костюми, емоційний відеоряд, футуристичні танці. Одним словом, amazing. Це стало вище всіх наших очікувань! 

Empire of the Sun 

Після Empire of the Sun виступ Interpol вже не сприймався як щось надзвичайне, хоча це один з наших улюблених гуртів! Якісно, стильно і по-ньюйоркськи.

Далі були Pulp.  Концерт пройшов на високому рівні. Ах, а як Джарвіс Кокер витанцьовував! Один із гостей фестивалю сказав: “I grew up with  Pulp”. 

Pulp

День 2. Серпень, 11.

Виступ Good Charlotte ніби повернув нас до тінейджерський 2000-х. Було дійсно весело, позитивно і дружньо. Всі хором співали хіти, танцювали і бісилися під сценою. Навіть мої розтрощені окуляри не змогли зіпсувати настрою!

I just wanna live

Don't really care about the things that they say

Don't really care about what happens to me

I just wanna live

Good Charlotte

Наступними були Kasabian  -  ще один довгоочікуваний гурт! Все здавалося ідеальним: сцена, звучання, плей-ліст, зовнішність музикантів. Відразу помітно високий рівень. Однак ми відчули, що чогось не вистачало. Чи то зв’язку із публікою, віддачі. Ніби хлопці відіграли детально спланований концерт та просто покинули сцену, не залишивши тепла в душах глядачів.

Kasabian 

Поки бігли від Kasabian до канадських електронщиків Crystal Castles, сцена в ангарі була вже забита під зав’язку. Нам вдалося поспостерігати збоку. Еліс віддавалася на всі 100 % і навіть наважилася пригнути в натовп.

Мимоходом послухали Judas Priest, які щедро осипали фанів медіаторами з автографами. В української фанатки Галинки теж залишився  сувенірчик напам’ять.

Вдалим завершенням 2-го дня став виступ The Chemical Brothers. Як завжди, багатий відеоряд, грандіозне освітлення, якісне звучання.

День 3. Серпень, 12.

Майже весь день присвятили прогулянці центром міста та купальням Сечені. Цілюща вода термалень надто розслабила, тому багато пропустили.  Потрапили тільки на кінець концерту Deftones.

А далі були The Prodigy. Скажемо без перебільшень, вони зібрали найбільшу кількість народу. Вже на самому вході на територію фестивалю утворилися величезні затори. Здавалося, що весь Будапешт прийшов послухати цих божевільних британців. А що творилося на самому концерті! Одна суцільна маса людей безупинно відривалася, горланила, бісилася. При цьому не відчувалося жодного дискомфорту. Всі дихали музикою The Prodigy. Отриманої енергії вистачило на всю ніч!

День 4. Серпень, 13.

Виступ Kate Nash, простої дівчинки з Британії, нічим особливим не запам’ятався. Хіба що лажою гітаристки та чуваком, що виліз на сцену з написом на грудях “Marry Me”.

Kaiser Chiefs  - ось гурт, що перевершив всі очікування. Позитивно, з віддачею, активним спілкуванням з публікою та кривлянням Рікі перед камерою. Найбільш зворушливим став момент, коли дівчину в інвалідному візку підняли на руки в натовпі! В цей час ти розумієш, наскільки велике значення має музика для людей! 

Kaiser Chiefs

Після такого шквалу позитивних емоцій ми тікали подалі від сцени, бо там вже почали розмножуватися сопливі фанатки 30 Seconds to Mars. Щодо самого виступу, то нас найбільше вразило освітлення та спецефекти. Цікаво, перед концертом було попередження про використання якогось спеціального світла, що може шкідливо вплинути на епілептиків. 

30 Seconds to Mars

День 5. Серпень, 14.

Свій останній музичний день ми розпочали з таких рідних Gogol Bordello. Вони, як зажди, підірвали всіх нестримним gypsy-панком. Надворі було дуже гаряче, а в натовпі тим більше. Рятував тільки льодяний душ зі шлангу! Надзвичайно приємно було, коли хтось із фанів кинув на сцену український прапор, а Євген Гудзь пришпандьорив його до своїх шортів і так відіграв весь концерт.  

Gogol Bordello 

Потім були The National. Своєю щирістю вони підкрили серця всіх глядачів! Це був найдушевніший виступ Сігету. 

The National 

В цей час біля сцени Burn Party Arena зібралося багато людей, що з нетерпінням очікували шалено популярного американського хіп-хопера Kid Cudi. Він був насправді крутим. Однак приміщення в ангарі виявилося занадто тісним і не змогло вмістити всіх бажаючих.

Manic Street Preachers показали справжній якісний рок. Ми із задоволенням підспівували «Your Love Alone Is Not Enough».

Хедлайнерами останнього дня був лондонський пост-панк гурт White Lies. Ці хлопці з гідністю завершили основну музичну програми Sziget 2011.

White Lies 

Поєднання нестримної музики, шаленого драйву, культурного різноманіття, відкритих людей із усього світу зробили тиждень Sziget найкращим у житті. Сумно було повертатися додому, прощатися зі справжнісіньким раєм… Але тепер ми вже точно знаємо, де проведемо наступне літо. Адже кожен, хто хоч раз побував на Sziget, обов’язково повертається знову і знову.  

 Стаття на gloss.uа, про те, як ми фестивалили http://gloss.ua/story/places/article/60364