Ніч у музеї

Для того, щоб потрапити в музей вночі, зовсім необов’язково бути Беном Стіллером. Варто тільки знати, що лише один раз на рік музеї Європи відкривають свої двері всім бажаючим. Та ще й безкоштовно. 

Цього року 18 травня  Київ також активно приєднався до Європейської ночі музеїв, і ми веселою компанією не могли не влаштувати такий собі Museum Crawling. Символічно розпочали із експозиції французького фотографа Жана-Марка Карассі в музеї Ханенків.

Далі був музей Тараса Шевченка. Ну коли б ще ми пішли сюди, в музей, який відвідують тільки школярі та іноземні делегати? Виявилося, тут є на що подивитися, бо Шевченко-художник справді геніальний.

Національний художній музей України пропонував найбільш цікаву програму, тому ми спішили сюди на відкриття-перфоманс. Відверто кажучи, такої бредятини вже давно не бачили: якісь нещасні студенти із блідими обличчями бігали по траві і махали шматками тканин, кривляючись перед глядачами. Так і не докопавшись до сенсу цього дійства, ми спокійно обійшли довжелезну чергу і ввійшли до холу музею.

Тут відразу отримали завдання музейного квесту і відправилися на пошуки розгадок. Хто відкрив першу художню школу, що означає літера «М» в даті смерті Петра Могили, де любив відпочивати Шевченко… Відповіді були приховані в різних залах, зашифровані в полотнах, і натовпи людей снували музеєм, шукаючи істину в прекрасному. 

А ще ми просто на підлозі малювали кольоровими олівцями разом із дітьми! Поруч із шедеврами українського живопису виникали нові шедеври contemporary art’у.Потім всі разом обмальовували стіни чорними і червоними фарбами в «шаховій» залі, ставши частиною культурно-мистецького проекту «Конгрес рисувальників». Ідея його проста: «Малювати тут може кожен, хто побажає висловити себе і свої почуття». На всі мої думки не вистачило б місця, тому я просто акумулювала їх в два слова: THE BEATLES. Вийшло доволі концептуально.

А на десерт Європейської ночі музеїв ми залишили Pinchuk Art Center, де якраз відкрилася виставка китайських художників. Черга сюди була, як зажди. Розвеселив спеціальний дрес-код: якщо ти в піжамі – проходи вільно. Ці всі люди у махрових халатах, штанах в сердечка і з плюшевими зайцями справді піднімали настрій, а потім розбавляли тусовки у «Чашці» та Bibique.

Круто, коли Україна приєднується до таких міжнародних культурних ініціатив. Тоді ми можемо по-новому поглянути на традиційне мистецтво, нестандартно провести час із друзями чи просто дізнатися щось нове і цікаве. Але думаю, можна й не чекати ще рік, коли музеї знову відкриють свої двері вночі...