У Відні повітря насичене високим мистецтвом. Здається, ніби емоційні
мелодії Моцарта звучать на кожному кроці, а в усіх кав’ярнях цілуються закохані Густава Клімта. Інколи від такої надмірності
хочеться чогось абсолютно ненормального, неправильного і нетрадиційного. Тому
нас більше привабили фантасмагорична котельня Хундертвассера і сіра глиба музею
сучасного мистецтва MUMOK.
Маючи тільки один день в імперській столиці, ми вирішили
проміняти задумливе споглядання живопису Клімта на дослідження невідомих
нутрощів MUMOK. А там якраз проходила (і ще буде до 26
травня) ретроспектива Франца Веста (Franz West, 1947-2012), одного із найвизначніших австрійських
художників сучасного мистецтва.
На відміну від традиційної
концепції artwork, основа його мистецтва – у
співучасті. За допомогою своїх скульптур, інсталяцій та пап’є-маше художник
вступає в діалог із глядачем, перетворюючи його реакцію в невід’ємну частину
своїх творчих робіт.
Рухати паперовими трубками, натягнувши їх на руки, сидіти на творчих об’єктах-диванах, закинувши ногу за ногу,
перемикати кнопки за пультом, змінюючи освітлення кімнати на свій смак – це все
ми могли собі дозволити в музеї завдяки Францу Весту. Його роботи покликані
зламати традиційну заборону доторкатися до творів мистецтва.
Після такого тісного контакту із виставкою Франца Веста, що називається “Where is my Eight?”, в моїй голові ніби зажувало плівку з піснею Pixies “Where is my Mind?”.
І як приємний бонус на -1
поверсі музею на нас чекали прекрасні картини улюблених Рене Магрітта та Пабло
Пікассо!
Да, в Вене действительно много увлекательный и уникальных музеев, но когда я там была в последний раз, очень замерзла в автобусе по дороге, и сильно заболела, так что полотпуска пришлось проваляться в отеле Le meridien vienna и пялиться в телевизор, зато вторую часть отпуска в Вене я провела насыщенно, практически не вылазила из экскурсий и поездок по ближайшим городам.
ОтветитьУдалить