Іноді потрібно нічого не робити

-       Алло, Віка! Йдеш гуляти?

-       Йду. А куди?

-       Та не знаємо. Щось придумаємо.

-       Окей.

-       Аліна, привіт! Що робиш?

-       Якраз зміна на роботі закінчується. А далі – нічого такого.

-       Ну то зустрічаємося на Подолі.

-       Супер!

Щасливі власниці квіткової гірлянди

Ось так в суботу ми зібралися з дівчатами просто погуляти. Зустрівшись, вирішили відвідати VEDALIFE – міжнародний фестиваль ведичної культури, який відбувався на Трухановому острові. Вже тільки дорогою до нього встигли набачитися всілякого: джамперів, банджі-джамперів, літаючих людей над Дніпром (на троллеї)…

Коли ж нарешті добрели до місця ведичного фестивалю, то ніби опинилися десь на півострові Індостан.  Тут неспішно снували різні дивні люди, жінки в сарі та чоловіки в дхоті, хтось займався арт-терапією, хтось застиг у неймовірній асані…

Повсюди розвішані кольорові мандали, стрічки на деревах, медитативна музика, а в повітрі – стійкі пахощі ароматичних паличок… Нас же привабив запах, що долинав від невеличкого намету із ведичними стравами. Не встигнувши на вегетаріанський бенкет, ми вдовольнилися смакуванням популярного індійського снеку – самоси («перчений» пиріжок із овочами).

Харе Кришна!

Повертаючись назад, потрапили на зйомки промо-ролику до Фестивалю кольору. Це відоме в світі свято, де люди обсипають один одного кольоровою пудрою. Круто, якщо такий фест відбудеться у Києві!

Ну а далі не треба було далеко йти, адже в Гостинному дворі вже лунав блюз! Макс Тавричеський і Big Blues Jam Band, «Руки’в Брюки», запальні свінгові танці… Тільки така музика пасувала нашій імпровізованій суботі!

Big Blues Jam Band

Знаєте, а передбачення в «Сільпо» таки працюють. В той день на чеку нам випало: «Іноді потрібно нічого не робити». Що й треба було довести.