Брюссель. Вечір перший.

Одна година 50 хвилин – рівно стільки тривав політ з Варшави до Брюсселю. Так само, як із Вижниці до Чернівців по розбитих дорогах.

Під час польоту в мене з’явилася маленька подруга Зошя. Вона показувала мені свої забавки, пригощала ведмедиками Haribo і розповідала щось польською.

20.15 – і ми в Бельгії! Брюссель зустрів 17 градусами вище нуля. Брррр! Зате нас тепло прийняв у своєму рідному місті хороший друг Валері Розьє, відомий бельгійський режисер.

Невеличка екскурсія містом в машині, захід сонця, панорама Брюсселю з оглядової площадки. Все затишно, зі смаком і без пафосу. Швиденько залишили речі вдома у Валері (а його квартира – це справжнє житло художника, творчої людини! Купи книг та CD, різні лампи, яскраві стіни, кіношні нагороди…).

Але довго ми не роздивлялися, Валері повів нас показувати справжній, не туристичний Брюссель. Спочатку спустилися до площі, де стоїть найвідоміша будка з національною стравою бельгійців – картоплею фрі. Ага, смішно. Але вона справді відрізняється і дуже-дуже смачна. Продається у згорнутому папері, як колись смажене насіння. До картоплі – багато різних соусів на вибір. Також взяли й по бляшанці популярного світлого бельгійського пива Jupiler. Ось так і повечеряли: залізли з ногами на довжелезну лавку, наминали картоплю, сьорбали пиво і, як завжди з Валері, багато балакали.

Bonjuor, Bruxelles!

А далі почалося найвеселіше. Те, що закінчується головним болем зранку. Ми пішли по пабах пробувати національну гордість бельгійців – ПИВО! З 700 видів спробували всього чотири, але цього було достатньо. Адже вміст алкоголю в місцевому пиві – 9 градусів!

Були в кількох атмосферних закладах, спілкувалися з місцевими, барменами і власниками пабів, танцювали під Macklemore і просто насолоджувалися життям!!!