пятница, 23 января 2015 г.

Вроцлав - місто, де рахують гномів

WRRRoclaw – MY LOVE :
А скільки гномів нарахували Ви?
Свята вечеря у веганській кафешці
Рекордний паб-кроулінг за одну ніч
Міні-Берлін у сусідньому дворі
Зала століття і японські сади – шкода, що зараз не літо
Ніщо в житті не відбувається краще і яскравіше, як найменш заплановане. І добре, коли їдея виринає, поруч знаходяться  ті, хто цю ідею швидко підхоплюють. Перебуваючи в Кракові, я з подругою вирішила на пару днів заїхати у Вроцлав. Всього 15-20 злотих, три години в дорозі польським бусом, і ви в одному з найбільших (четверте за чисельністю населення) і найстаріших міст Польщі.
            
Нам «пощастило» приїхати туди 6 січня, коли поляки обходять свято Трьох Королів. В цей день на дверях всіх благочестивих католиків з’являється напис K + M + B, що є першими літерами імен цих святих. Місто тихе і безлюдне, більшість закладів не працює. Але що нам до того - двом молодим запальним дівчатам… ми ж приїхали не у кафешках сидіти, а рахувати гномів) Challenge accepted!
«Вроцлавські гноми або краснолюдки (пол. Wrocławskie krasnale) – назва бронзових статуеток-гномів, встановлюваних у Вроцлаві з 2001 року, кількість яких постійно зростає. На даний момент їх нараховується 79 і вони визнані однією з туристичних визначних пам’яток міста» 
Перші п’ять гномів знайшлися з легкістю, але потім нам ця справа набридла, ми трохи позамерзали (січень на дворі), тому вирішили змінити діяльність і піти на Тумський Острів.
«Тумський острів (пол. Ostrów Tumski) – колишній річковий острів на Одрі. Це найдавніша частина Вроцлава, розташована в старому руслі Одри. Назва острова перекладається як «Кафедральний острів» на честь побудованого тут собору Святого Іоанна Хрестителя»
         
А тим часом минула перша година дня… Всі вроцлав’яни висипали на вулиці міста, дітки перевдягнені в янголів, королів, принцес, щасливі бабусі і дудусі, підлітки зібралися в центрі міста, на Старому ринку, де відбувався концерт. Таке враження, що до цього моменту час зупинився, а зараз знову почалося життя.
Ну а ми вирішли, що нам пора обідати. Заклад вибирали чисто візуально, заглядаючи у вікна. І перше, що привернуло нашу увагу, – це дуже мила веганська кафешка Machina Organika, з приємним інтер’єром і цікавим меню. Хоча ми і не вегани, але вирішили одноголосно, раз сьогодні 6 січня і в Україні пісна вечеря, то у нас буде пісний обід! Так, що ми попостили…. і їжею, і фотками ☺
Якщо ви хочете весело провести час і потусуватися, то відправляйтесь за адресою ul. Ruska, 46-б. У цьому дворику для вас відкриється міні-Берлін. Квартал схожий на район Кройцберг з вивісками зі старих фабрик, графіті, галереями, нічними клубами, ну і величезними баками сміття :) 
Хоча в той вечір все було зачинено, нашому естетичному задоволенню не було меж! Творча хіпстерська душа вирвалася за межі буденного тіла. Ми згадали свої найкращі дні в Берліні і старий, до кісток польский, Вроцлав відкрився нам з абсолютно іншого боку!
Хостел наш Absynt знаходився майже у самому центрі біля тусовочного місця, де густота клубів 5 штук на метр квадратний. Якщо в незнайомому місті ти хочеш пригод, просто піди на кухню хостела, що ми і зробили. Там і почалися наші нічні інтернаціональні вроцлавські гуляння. Якщо хочете круто затусити в польських клубах, забудьте про сукню і підбори! Джинси, светр зі скандинавським орнаментом і якесь знання польської чи англійської мов зроблять вас королевою вечірки ))))
Наступної доби ми все-таки вирішили продовжити нашу «культурну програму» у чудовому закладі Diner в американському стилі. Молочні коктейлі, бургеги, панкейки, помаранчевий фреш will make your day!
Підкріпившись, ми вирішили побачити на власні очі архітектурну памятку «Зала Століття».
"Народна Зала (пол. Hala Stulecia) — оздоровчо-спортивна зала, розташована у Щитницькому парку у Вроцлаві. У 2006 році внесена до Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Побудована в 1911-1913 роках за проектом архітектора Макса Берга"
Неймовірної форми споруда, яка вражає своїми масштабами, нагадує старовинні вавилонські вежі, обрамлена містичним тунелем з колонами і плющем, за яким знаходяться Японські сади. Шкода, що зараз не літо… бо все було зачинено. Але містику того місця ми змогли відчути на собі.
Щоб зекономити час, до центру ми поверталися громадським транспортом, а саме трамвайчиком №4, який нам підказала програмка jakdojade.pl.
Люди, будьте уважні, щоб не їхати зайцем і не нервуватися, оплата за проїзд у вроцлавських трамваях відбувається через автомати виключно карткою. А якщо ви купуватимете проїзд в автоматі біля зупинки, то такий самий разовий проїзд обійдеться вам на 50 грошиків дорожче.  Під'їхавши до центру, ми врешті вирішили  придбати сувеніри, і тут наші очі розбіглися: листівки, тарілочки, гномики, магніти, ааааа... В одному із сувенірних магазинчиків ми застрягли хвилин на 20. Отже, до вокзалу, звідки відправлявся polskibus, нам довелося поспішати.
Вроцлав ввечері виглядає мирно і чарівно, люди розходяться по своїх домівках, завтра на роботу. А у нас Різдво! Тому ми натхненні і щасливі прибігли за 5 хвилин до відправлення автобуса, з комфортом і вай-фаєм, розтягнувшись на червоних шкіряних кріслах, повернулися до Кракова!
        Text by Yuliya Savchenko

2 комментария:

  1. Изначально начитавшись про Вроцлав , я размечталась о гномах.
    Представила, как выпрыгивая из автобуса наступлю нечаянно на одного и буду кричать:"смотрите, смотрите - гном!". Достопримечательности города, я тоже фотографировала. Особенно понравился один из древнейших соборов - кафедральный собор Св. Иоанна Крестителя.

    ОтветитьУдалить
  2. как здорово, даже мысленно вернулась и в свои вроцлавские приключения и гномо-поиски :)

    ОтветитьУдалить